3.jpg

 

24 серпня 2019 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ про затвердження пам’ятного дня задля вшанування героїв, загиблих під час Іловайської трагедії.

Кожного дня ми маємо згадувати про ціну, яку заплатив і продовжує платити наш народ за свою свободу.

Герої не вмирають. Після смерті вони здобувають вічне життя і вічну славу, залишаються нашим духовним орієнтиром і прикладом для прийдешніх поколінь українців. Проте,  їх більше немає для тих, кому вони потрібні живі. 

Боротьба українського народу за свою незалежність тривала протягом століть і, у XXI, коли, здавалося, ми вже здобули загальновизнану незалежність, знову була пролита і проливається кров захисників.  Спершу в 2014 році це були герої Небесної Сотні, згодом – перші захисники Криму та Донбасу.

Окремою сторінкою боротьби стали бої з російським агресором наприкінці літа 2014 року. Їх трагічним та героїчним символом став Іловайськ.

Станом на 25 серпня 2014 року російські регулярні війська, сепаратистські та іноземні добровольчі терористичні формування здійснили стратегічне оточення українських військ, які перебували в цьому районі (батальйони МВС України “Дніпро-1“, “Миротворець“, “Світязь“, “Херсон“, “Івано-Франківськ“, Нацгвардії “Донбас“ і сили сектору “Б“).

Українське командування розраховувало деблокувати оточені війська за допомогою наявних і досить численних резервів. Але частини, призначені для деблокування, складалися переважно з нещодавно мобілізованих людей, які не мали уявлення про бойові умови в які потраплять і були психологічно не готові до них.

Президент РФ володимир путін 27 серпня 2014 року пообіцяв відкрити для українських підрозділів гуманітарний (“зелений“) коридор, яким би вони могли вийти з оточення. Насправді путінський “зелений коридор“ став для українських військових дорогою смерті.

За офіційними даними під час Іловайської операції (7-29 серпня 2014 року) і подальшого розстрілу в так званому “зеленому коридорі“ 366 українських воїнів загинуло, 429 – отримали поранення різного ступеню тяжкості, 128 потрапили в полон, 42 вважаються зниклими безвісти.

Офіційним символом Дня пам’яті загиблих захисників України виступає квітка соняшника, адже у дні Іловайської трагедії саме вона рясніла на полях.  З початку повномасштабної війни ця квітка стала для всього світу символом героїчного спротиву українців.

Метою дня є нагадування громадянам країни про подвиг загиблих воїнів.

Трагічні події російсько-української війни розгорталися на сході України, саме на полях соняхів, які вже поспіли. І саме під цими соняхами сотні захисників України загинули.

Україна вшановує полеглих воїнів також загальнонаціональною хвилиною мовчання.

Ми пам’ятаємо кожного Героя та Героїню, які поклали життя задля нашої незалежності від агресора. І доки жива ця пам’ять – доти Україна нездоланна. Навіки Слава! 

4.jpg